середа, 28 червня 2017 р.

У Дрогобичі за 24 млн. грн. видозмінять Площу Ринок

Площу Ринок планують суттєво видозмінити, а саме: вимостити декоративну бруківку, реконструювати сходи, встановити фонтан, озеленити терит... thumbnail 1 summary
Площу Ринок планують суттєво видозмінити, а саме: вимостити декоративну бруківку, реконструювати сходи, встановити фонтан, озеленити територію, облаштувати лавки (близько 46 шт.) та багато іншого. Загальна вартість проекту реконструкції пл. Ринок складає 24 719, 035 тис. грн, з яких: 22 247,131 тис. грн – кошти ДФРР (Державного фонду регіонального розвитку під головуванням віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка, решта – 2 471,904 тис. грн – кошти Дрогобицької міської ради. Термін реалізації проекту – 3 роки.

понеділок, 26 червня 2017 р.

У Бориславі в день жалоби батьки вимагали провести випускний

У Бориславі в день жалоби за загиблими бійцями в зоні АТО декілька жінок та чоловіків прийшли під будівлю міської ради вимагати провести в... thumbnail 1 summary
У Бориславі в день жалоби за загиблими бійцями в зоні АТО декілька жінок та чоловіків прийшли під будівлю міської ради вимагати провести випускний, щоб «пляцки не зіпсувалися».

Про це пише Галина Пагутяк.

«Прикриватись дітьми вміють не тільки терористи на Донбасі, а й наші галицькі «берегині», яким начхати на жалобу, котру оголосили в Бориславі за двома загиблими воїнами. Вони прийшли до міської ради вимагати провести випускний у дні жалоби, бо «пляцки попсуються», а вони так хочуть зробити «дітям свято». Є й фото у ФБ, на якому можна впізнати цих жіночок та їхніх чоловіків, за яких загинули ще двоє, вчора. Пляцки, сукні за тисячі гривень, музика – забава до раня. А потім куплені дипломи і неможливість знайти роботу, бо всі хочуть бути юристами. Здавалось би, дрібниця, але вражає більше, ніж відео з іншими жіночками на Сході, що вважають, ніби «укри» стріляють по їх оселях. Здавалось, не варто псувати свято іншим випускникам, які сьогодні зустріли світанок. Але  діти багатьох загиблих повернулись додому, де немає  батька

Подібне не карається законом,на жаль.На місці бориславських чиновників я повезла б тих «берегинь» у військовий госпіталь у Львові, хай би подивились, чого уникнули їхні чоловіки.А випускники мусили б відчути глибокий сором за таких батьків і після їх демаршу відмовитись від випускного.(«Невже куля не могла почекати, отне пощастило, бідні діти, нашо було аж три дні жалоби.Це ж певно і в барах нема музики.Яке горе.»)

Львів, Дрогобич, Стебник вийшли назустріч жалобному кортежу, а жменька стурбованих матусь  переживає за те, що попсуються пляцки. І не десь-інде, а в Бориславі, в якому було надзвичайно люте НКВД, більше ніж в Дрогобичі, де ще живі ті, кого дітьми вивезли в Сибір, де є чимало патріотів і волонтерів, де вже двох воїнів поховали. Звідки ця моральна нечутливість, відсутність елементарного співчуття.(«А що мені дала ваша Україна?» « Ми їх туди не посилали.»)

Багато людей настільки занурені в своє приватне матеріальне, що просто не бачать зв’язку між чиєюсь трагедією і власними захцянками. Вони не бажають нічого знати про війну, тисячі поранених і вбитих, не хочуть покидати зони комфорту. І жодні тригодинні стояння в церкві, і причастя,  і сповіді  не врятують їх від цього страшного вчинку. Дикого і несусвітнього», - пише обурена жінка.

субота, 24 червня 2017 р.

Автокрановий завод ліквідують!

Посилання щодо проведення зборів акціонерів у м.Запоріжжі 26.06.2017 на офіційному сайті автокранового заводу. http://dak.com.ua/uk/node/4... thumbnail 1 summary
Посилання щодо проведення зборів акціонерів у м.Запоріжжі 26.06.2017 на офіційному сайті автокранового заводу. http://dak.com.ua/uk/node/400

До уваги акціонерів ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДРОГОБИЦЬКИЙ ЗАВОД АВТОМОБІЛЬНИХ КРАНІВ» (надалі – Товариство) (код ЄДРПОУ 00240158), місцезнаходження: 69006, Запорізька обл. м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд.  4. 
Повідомляємо вас про внесення змін до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (надалі – позачергові загальні збори акціонерів), які відбудуться  24 червня 2017 року о 12.00 год. за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (каб.1).

Доповнити порядок денний позачергових загальних зборів акціонерів такими питаннями:
 9.  Про припинення Товариства шляхом його ліквідації за рішенням акціонерів.
Проект рішення: Припинити Публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів», код ЄДРПОУ 00240158, шляхом його ліквідації за рішенням акціонерів, відповідно до чинного законодавства України, у зв’язку з відсутністю фінансових потоків від здійснення господарської діяльності, яка припинилась на Товаристві  в результаті складного економічного  стану відповідного ринку товарів та послуг.
10. Про призначення голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) Товариства, визначення його повноважень та порядку прийняття ним рішень.
Проект рішення: Призначити головою ліквідаційної комісії Товариства генерального директора ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДРОГОБИЦЬКИЙ ЗАВОД АВТОМОБІЛЬНИХ КРАНІВ» (код ЄДРПОУ 00240158) Букрєєва Ігора Ігоровича. Наділити голову ліквідаційної комісії повноваженнями керівника (генерального директора) Товариства відповідно до установчих документів Товариства та чинного законодавства України. Визначити, що рішення в ліквідаційній процедурі приймаються головою ліквідаційної комісії одноособово з усіх питань.
11. Про порядок та строки проведення ліквідаційної процедури Товариства.
Проект рішення: Затвердити порядок проведення ліквідаційної процедури Товариства, який передбачає наступні заходи: звернення протягом 3-х днів з моменту прийняття рішень, згідно з цим протоколом, до органу, який здійснив державну реєстрацію Товариства з повідомленням про припинення Товариства шляхом ліквідації; звернення в триденний строк з моменту прийняття рішення про ліквідацію Товариства до органів державної податкової служби та до органів Пенсійного фонду України з відповідним повідомленням про ліквідацію Товариства та організацію позапланових перевірок; повернення торговельних патентів, ліцензій, зняття з обліку РРО; анулювання статусу платника ПДВ, єдиного податку; організація комплексу робіт щодо звільнення працівників Товариства у зв’язку з ліквідацією; розгляд вимог кредиторів, заявлених до Товариства протягом 2-х місяців з моменту опублікування державним реєстратором та Товариством оголошення про припинення Товариства шляхом ліквідації; закриття в банківських установах поточних рахунків, які не будуть використовуватись в процедурі ліквідації Товариства; проведення інвентаризації та оцінки майна Товариства; стягнення дебіторської заборгованості Товариства; складення та затвердження за результатами виявлення кредиторів проміжного ліквідаційного балансу Товариства; проведення розрахунків з кредиторами Товариства; продаж майна Товариства, у випадку недостатності грошових коштів для проведення розрахунків з кредиторами Товариства; складення та затвердження ліквідаційного балансу Товариства; закриття поточного банківського рахунку; зняття Товариства з обліку в органах державної податкової служби, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування; проведення розрахунків з учасниками Товариства; передача документації, що підлягає довгостроковому зберіганню, до відповідної  архівної установи; внесення в Єдиний державний реєстр запису щодо припинення Товариства шляхом ліквідації; вчинення інших заходів, направлених на ліквідацію Товариства як юридичної особи.
12. Про організацію виконання рішень, прийнятих на цих позачергових загальних зборах акціонерів.
Проект рішення: Уповноважити голову ліквідаційної комісії Товариства Букрєєва Ігора Ігоровича організувати виконання прийнятих на цих позачергових загальних зборах акціонерів Товариства рішень.

Реєстрація акціонерів на позачергових загальних зборах акціонерів відбудеться 24 червня 2017 з 10.00 до 11.45 год. за місцем їх проведення. Для участі у позачергових загальних зборах акціонерів та реєстрації акціонерам необхідно мати паспорт, для представників акціонерів – довіреність на право участі у позачергових загальних зборах акціонерів, оформлена згідно з чинним законодавством України та паспорт. 
З документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, можна ознайомитися   у робочі дні з 08.00 до 15.00 за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд 4,  (каб.№1), а також 24 червня 2017 року в місці проведення позачергових загальних зборів акціонерів до їх початку. Посадовою особою, відповідальною за порядок ознайомлення акціонерів з документами, є генеральний директор –  Букрєєв Ігор Ігоревич, телефон: 097 378 85 44.
 Повідомлення про проведення позачергових загальних зборів акціонерів опубліковано в бюлетені "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" №94 від 22.05.2017 р.

 Голова наглядової ради                                                                                                          Заліско І.І.

Дрогобицькі художники ХІХ-ХХ ст.

Приблизно з 1860 до ІІ світової війни у Польщі працювало 600 єврейських художників, скульпторів і графіків(1). Значна частина їх мешкала у... thumbnail 1 summary
Приблизно з 1860 до ІІ світової війни у Польщі працювало 600 єврейських художників, скульпторів і графіків(1). Значна частина їх мешкала у Дрогобичі. Веслав Будинський у книзі «Місто Шульца» згадує 23 прізвища художників, що народилися в Дрогобичі чи таких, що творили у місті і його околицях(2). Міська традиція породила велику кількість дрогобицьких митців, серед яких: випускник Віденської Академії Мистецтв, паризький художник Генрік Лянґерман; Самуель Лєбеверт; художник, випускник Віденської Академії Мистецтв Йоахим Вейнгардт; берлінский ілюстратор Ефраїм Лілієн; одним із перших, хто приїхав до Парижу зі Східної Галичини Леопольд Ґотліб; його брати Марцін Ґотліб та Маврикій Ґотліб (перший єврейський художник, який отримав вищу освіту европейського рівня, «єврейський Рембрант»); відомий графік і літератор Бруно Шульц та инші.
Дрогобицькі художники творили на засадах західного европейського модерного мистецтва. В їх творчості спостерігається тяжіння до польсько-єврейського синтезу мотивів юдейської та християнської традиції, що зумовлено асиміляційними та міжкультурними процесами. До даного мотиву зверталися брати Ґотліби та Бруно Шульц. Ще одна тема, яка виникає у творчості дрогобицької єврейської художньої школи – це біблійні мотиви. З прикладів творчих біографій окремих представників, отримуємо шлях формування та становлення єврейського митця в німецькомовному просторі. Коротко розповімо лише про окремих яскравих представників.
Одним із перших, хто приїхав до Парижу зі Східної Галичини був Леопольд Ґотліб (1883-1934). Хоча він і був молодшим братом знаного Маврикія, Леопольд спромігся самостійно вирізнити свій художній талант, який був притаманний сім’ї художника – усім чотирьом братам, що стали мистцями. Леопольд вчився, як і старший брат, в Краківській Академії мистецтв (1896-1902), де його навчали Я.Мальчевський та Т. Аксентович; також вчиться і в Мюнхені (1902-1904). З 1904 року живе з перервами в Парижі. В експресіоністичній манері створював жанрові, символічні та релігійні композиції(3). У своїх роботах також зображав пейзажі з півдня Франції. В пізніших роках творив ритмічні фігуральні композиції, що витримані у сильних розбілених барвних тонах(4). А в пізній творчості домінує тема жінок. Ґотліб тісно зв’язав себе як з єврейською, так і з польською культурою, в оточенні якої він виріс(5). Найвиразнішими в його творчості були портрети. Він завжди знаходив точну позу людини, яку зображав, і вже в ній передавав її характер та стан(6). Манера художника вирізнялася плоскістю зображення і виразністю контурів(7). Близько 1908 року Ґотліб звернувся до біблійних мотивів. А вже після війни він працював над багатофігурними силуетними композиціями, що зображали працю жінки чи збір урожаю. Його мистецтво пронизували різноманітні зміни: від молодо-польської ностальгії і, водночас, сецесійної стилізації через реалізм до багатофігурної композиції монументального характеру(8). Його картини знаходяться сьогодні в національних музеях у Варшаві, Кракові, Єрусалиму, Відня, Парижу та в музеях і приватних колекціях США.
Иншим знаний паризьким художником є дрогобичанин Йоахим Вайнберґ (Joachim Weinberg / Weingerten) 1895-1942. Він навчався у львівській гімназії, після якої у 1912 р. вивчав малюнок у Веймарі. Невдовзі вчився у Віденській Академії мистецтв. Під час І світової війни жив у своєму рідному Дрогобичі, але незабаром перебрався до Берліну в студію відомого скульптора-українця А.Архипенка. В 1924 р. у Львові в Музеї художніх промислів відбулася виставка малюнків художників. З 1925 р. Вейнгардт жив на Монпарнасі. До активної творчість супроводжувалась проблемою алкоголізму. Вже в 1932 р. у Варшаві відбулася його персональна виставка. Також в житті митця було невдале одруження, що спричинило психічне захворювання, і в останні роки він знаходився в клініці. В квітні 1942 р. Вейнгардт був заарештований і вивезений до концтабору в Німеччину. Для його творчості були характерні фігуративні композиції і натюрморти(9). Як і багато йому подібних, малював сімейні сцени, акти, натюрморти в експресіоністичній манері(10). А також оголені жіночі фігури, жінки з дітьми, як правило на нейтральному фоні. Натюрморти – риби, букети з квітами – наповнені в нервовій експресійній манері Ecol de Paris(11).
Почав свою професійну кар’єру у Веймарській Академії мистецтв дрогобичанин Генрік Лянґерман (Неnryk Langerman), 1896-1944. Згодом декілька років провів у Відні, активно брав участь в єврейському художньому житті Львова. У 1920 р. став членом Художньої секції львівського «Товариства любителів єврейського мистецтва», регулярно виставлявся на його виставках. Вперше художник показав свої роботи у 1919 р., в 1920 р. експонувався на «1-й виставці єврейського мистецтва» у Львові, як і Леопольд Ґотліб. В тому ж році відбулася його персональна виставка. В 1924-33 рр. Лянґерман жив в Парижі. За десять років став дещо відомим у мистецьких колах, про це свідчить і той факт, що його ім’я, як і М. Фоеррінга (теж з Паризької школи), вміщене в «Бібліографічному словнику сучасних художників» (1910-1930) Едуарда-Жозефа, виданого в Парижі в 1930 р. Постійними були виставки і на Галичині, він регулярно показував свої роботи у Львові (так відбулися виставки 1930, 1931, 1932, 1937 рр.). В запрошені на виставку 1930 р., що проходила у Львові в «Пасажі Міколаша» вказувалось: «Генрік Лянґерман. Художник живопису із Парижа» (12). Багато робіт цього художника є втрачені під час Другої світової війни, декілька робіт збереглося у Львівській галереї мистецтв. Талановитий експресіоніст (знак епохи), охоче малював пейзажі, а серед них – види Борислава(13).
Найяскравішим представником, який створив цілу низку графік біблійних мотивів став Ефраїм Лілієн (Efraim Mojżesz Lilien) – 1874-1925. Народився в родині дрогобицького токаря. В місцевій гімназії вчив його малюнку знаний художник Антоні Стефанович. В пошуках заробітку Лілієн виїхав до Німеччини, де здобув славу і мешкав тут з 1899-1920рр. Співпрацював з багатьма виданнями, як наприклад: «Die Jugent», «Berliner Tagblatt», «Ost und West», з краківським «Життям», «Тижневиком ілюстрованим»(14). Ілюстрував також книги, навіть німецьке видання Біблії і теж повісті Стефана Цвейґа, який знав митця і йому про нього писав. Дрогобичу присвятив знане художнє зображення, аквафорт – «Торг на ринку в Дрогобичі». І як зазначає Кітовська-Лисак, то Лілієн, це, мабуть, перший художник, який зобразив Дрогобицький ринок у торговий день. Саме цей, створений ним пейзаж, фіксується на багатьох поштівках. Працював в декоративному стилі Art Nouveau (сецесія). Прагнув створити у мистецтві національний стиль, орієнтоване на традиційне декоративне мистецтво (зокрема на ілюміністів)(15).
Талановитим визнаний за кордоном і забутий Самуель Лєбеверт (Samuel Liebewert /Lieberwirth) 1906-1942. Дрогобицький худож-ник, замордований у Франції.
Представником краківської художньої школи став живописець Марцін Ґотліб 1867-1936. В 1881-1883 рр. вчився в Краківській Школі красних мистецтв. Писав історичні та жанрові композиції, в т.ч. і на єврейські теми, але переважно копіював твори свого брата Маурици(16).
Свою культурну домінанту залишив Бруно Шульц (1892-1942), яскравий представник культури міжвоєнного Дрогобича. Його творчість стала світовим надбанням. Ім’я видатного земляка, уся творчість якого зв’язана з рідним Дрогобичем, як не дивно, мало відома Україні, хоча його твори популярні у всьому світі(17). Митець малярству і графіки вчився самостійно. Спочатку виставляв свої роботи для вузького кола знайомих у Львові. Перші виставки відбулися у Варшаві та Львові в 1922 р. Брав участь у виставці єврейського мистецтва в Вільнюсі, в залах Єврейського академічного дому в Кракові, в палаці мистецтв Східних торгів у Львові в 1930 р.(18).
Їх внесок в европейську культурну спадщину, є вже цікавим для окремого дослідження, адже деякі з них творили феномен Паризької школи, в яку входило одразу три представники з Дрогобича: Леопольд Ґотліб, Йоахим Вейнгардт та Генрік Лянґерман. Париж тоді ще був столицею мистецтва до Другої світової війни, після якої нею став Нью-Йорк. Саме до Парижу з’їжджалися за досвідом, за новими підходами у творчості. Сюди приїхали відомі нам Пабло Пікассо, Сальвадор Далі. Навіть Бруно Шульц тут перебував короткий період в 30-х роках. Більшість художників до приїзду сюди мали базову художню освіту, яку отримали в Кракові, Відні, Берліні, Мюнхені, Веймарі чи у Львові, а починали завжди з рідного Дрогобича.

1.Żydzi w Polsce: dzieje I kultura. – Warszawa, 2001. – S. 305.
2.Stanisław N. Kresowetr у jmiasto: Truskawiec – Drohobycz - Borysław. – Opole, 2009. – S.128.
3.Мала батьківщина: релігійне життя та побут галицьких євреїв очима художників. – Львів, 2000. – С.14.
4.Żydzi w Polsce: dzieje I kultura. – Warszawa , 2001. – S. 119.
5.Сусак В. Художники евреи из востоной Галиции в Парижской школе (1900-1939) – С.143.
6.Там само. – С.144.
7.Там само. – С.144.
8.Кітовська-Лисяк М. Дрогобич, тобто – світ / Бруно Шульц і культура Пограниччя: матеріали двох едицій Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі. — Дрогобич, 2007. — С.95.
9.Сусак В. Художники евреи из востоной Галиции в Парижской школе (1900-1939)  // Вісник ХДАДМ – С.147.
10.Кітовська-Лисяк М. Дрогобич, тобто – світ — С.97.
11.Сусак В. Художники евреи из востоной Галиции в Парижской школе (1900-1939) – С.147.
12.Там само. – С.149.
13.Кітовська-Лисяк М. Дрогобич, тобто – світ / Бруно Шульц і культура Пограниччя: матеріали двох едицій Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі. — Дрогобич, 2007. – С.97.
14.Żydzi w Polsce: dzieje I kultura. – Warszawa, 2001. – S. 256.
15.Кітовська-Лисак М. Дрогобич, тобто – світ / Бруно Шульц і культура Пограниччя: матеріали двох едицій Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі. — Дрогобич, 2007. — С.96.
16.Мала батьківщина: релігійне життя та побут галицьких євреїв очима художників. – Львів, 2000. – С.15.
17.Виставка Бруно Шульца // Шофар. - Львів, 2011. – №8. – С.7.
18.Мала батьківщина: релігійне життя та побут галицьких євреїв очима художників. – Львів, 2000. – С.44.
Артур Сом

четвер, 22 червня 2017 р.

Скульптура Воїну – учаснику АТО… посеред базару

Дрогобицька міська рада інформує: “На вулиці Ковальській встановлять скульптуру «Воїну – учаснику АТО»”. Є думка, що цей пам'ятник хо... thumbnail 1 summary
Дрогобицька міська рада інформує: “На вулиці Ковальській встановлять скульптуру «Воїну – учаснику АТО»”.
Є думка, що цей пам'ятник хочуть використати в черговій спробі зліквідувати несанкціонований ринок на вулиці Ковальській.
Водночас, ніхто не говорить... чому ж вулиця Ковальська стала базаром.
Великі надії покладали на торговий центр “Гетьман”, збудований на території ринку, де люди продавали свою продукцію.
Фактично, коли почали будувати “Гетьман”, ця частина ринку перестала існувати. Усіх продавців перевели на Ковальську і сказали, що ось буде “Гетьман” і весь перший поверх буде Ваш… Весь перший поверх нового торгового центру мав стати новим ринком… Але так не сталося. Під ринок відвели невелику кімнату в якій може розміститися всього 35-ть продавців замість ста обіцяних...
"Галицька варта"

вівторок, 20 червня 2017 р.

У Дрогобичі Банк Універсал використовує російське програмне забезпечення?

Сьогодні 20 червня перестав працювати клієнт-банк у більшості клієнтів Банку Універсал у Дрогобичі та й не тільки. Програма, доречі була п... thumbnail 1 summary
Сьогодні 20 червня перестав працювати клієнт-банк у більшості клієнтів Банку Універсал у Дрогобичі та й не тільки. Програма, доречі була простою та досить не поганою.
Натомість на сайті банку вимагають пройти повторну реєстрацію з метою використання нового програмного забезпечення за адресою:

https://ibank.universalbank.com.ua/

Натиснувши вгорі на посилання IBank2.ua потрапляємо на російський сайт https://ibank2.ru/

Зверніть увагу! Український банк працює в російській зоні Інтернету (RU), служба підтримки - help@ibank2.ru

На сторінці https://ibank2.ru/ бачимо про співпрацю банку з російською фірмою "1С", яка заборонена в Україні.

Дізнавшись про власника даного домену, бачимо, що реєстратором є "RU-CENTER-RU"(in Russian).

% By submitting a query to RIPN's Whois Service
% you agree to abide by the following terms of use:
% http://www.ripn.net/about/servpol.html#3.2 (in Russian)
domain:        IBANK2.RU
state:         REGISTERED, DELEGATED, VERIFIED
org:           IBANK2.RU, Ltd.
registrar:     RU-CENTER-RU
admin-contact: https://www.nic.ru/whois
created:       2002-08-11T20:00:00Z
paid-till:     2018-08-11T21:00:00Z
free-date:     2018-09-12
source:        TCI

Крім цього банк вимагає встановити на свій комп'ютер плагіни (окремі програми) з російської зони Інтернету ibank2.ru !!!

Програми будуть мати доступ до всієї банківської інформації клієнтів а поскільки вони скачані з російськиї сайтів, які на 100% контролює ФСБ, зрозуміло хто буде мати доступ до даної інфомації.

Подивимось, як на це відреагує поліція та СБУ.

Петро Сов'як

В Стрий приїде мегапопулярний гурт «DZIDZIO»

Вони збирають стадіони та б’ють рекорди за переглядами на YouTube та телеканалах. Їх називають найвеселішим гуртом України і не дарма, ад... thumbnail 1 summary
Вони збирають стадіони та б’ють рекорди за переглядами на YouTube та телеканалах. Їх називають найвеселішим гуртом України і не дарма, адже жарти та монологи лідера цього гурту вже давно стали крилатими, а жартівливі пісні та відео мають шанувальників навіть за кордоном!
А 24 червня, цей мегапопупулярний гурт завітає до міста Стрий та запалить всіх присутніх своїм концертом на стадіоні «Сокіл». Мова йде про запальний та енергійний гурт «DZIDZIO».

Довідково. DZIDZIO – популярний український гурт, що був створений в місті Новояворівськ Львівської області 2009 року. На сьогодні у складі гурту троє веселих музикантів – Дзідзьо, Лямур і Юлік, яких надихає чарівна муза – Надя, яка знімається у всіх їхніх кліпах.

Як повідомив організатор концерту та  керівник продюсерського центру «Мегаподія» Роман Яворський, колектив Дзідзьо представить нову програму, улюблені хіти та нові пісні, якісне світлове шоу, яке буде супроводжувати великий світлодіодний екран. 
Улюбленці публіки запрошують на свій концерт о 19 годині. Буде весело та гаряче і не тільки тому, що літо)))
. Поспішайте, квиточки купують з неймовірною швидкістю!!
ПРИДБАТИ КВИТКИ У СТРИЮ:
● За телефонами: (097) 540 65 14, (095) 308 85 83
● Майдан "Ринок" - "Дитячі Атракціони"
● Магазин "Софія", (залізничний вокзал) просп. Чорновола, 1
● Кав’ярня "Віденська Кава", (залізничний вокзал) Чорновола, 1
● Піцерія "ЧЕЛЕНТАНО", вул. Красівського 30б
● Розважальний комплекс “Фієрія Розваг”, вул. Сколівська, 9
● "Кав’ярня на Валовій", вул. Валова, 14
● Магазин "REPORTER", вул. Шевченка, 28
● Магазин "БЕЛЛА", вул. Хмельницького, 12а (навпроти Сільпо)


ПРИДБАТИ КВИТКИ У ІНШИХ МІСТАХ
● Дрогобич / магазин "ПРЕЗЕНТ", вул. Пилипа Орлика, 3
● Миколаїв / Міський Палац Культури
● Моршин / магазин "Духовна Книга", вул. Франка, 41д
● Жидачів / Універмаг, 1 поверх
● Ходорів / Палац культури

понеділок, 19 червня 2017 р.

Чи буде покарання за відвідування російських соцмереж?

Українські користувачі російських соцмереж, які будуть обходити блокування, можуть у майбутньому мати проблеми з виїздом із країни, заявив... thumbnail 1 summary
Українські користувачі російських соцмереж, які будуть обходити блокування, можуть у майбутньому мати проблеми з виїздом із країни, заявив у Facebook харківський волонтер Роман Донік.
"Найстрашніше для вас усіх – те, про що ще ніхто не каже. Уже написано пошукові роботи (павуки), які будуть індексувати сторінки "ВКонтакте" на свіжу активність після повного блокування провайдерами. Ні, карати вас за використання "ВКонтакте" ніхто не буде. Просто через кілька місяців, якщо опинитесь у базі "Миротворця", не дивуйтеся. Ви ж пособники людей, які фінансують тероризм і війну в Україні", – розповів він.
Волонтер зазначив, що про "бонуси" від перебування в базі "Миротворця" можна за допомогою пошуковика знайти "терабайти ридань".
"Коли вас із батьками, дітьми чи коханою людиною, із валізами в руках, у передчутті відпочинку, не пустять на посадку в літак, що летить у теплі краї, просто згадайте мене "незлим тихим словом", – написав Донік.

неділя, 18 червня 2017 р.

На хабарі затримали дрогобицького прокурора

Прокуратура Львівської області спільно з Управлінням захисту економіки Національної поліції та спеціалізованою інспекцією Генеральної прок... thumbnail 1 summary
Прокуратура Львівської області спільно з Управлінням захисту економіки Національної поліції та спеціалізованою інспекцією Генеральної прокуратури України викрили прокурора Дрогобицької міжрайонної прокуратури, яка намагалась надати працівникам Нацполіції у Львівській області неправомірну вигоду у розмірі 260 тис грн.

Прес-секретар Генпрокуратури Лариса Сарган розповіла, що кошти співробітник прокуратури планувала передати за припинення проведення оперативно-слідчих заходів у кримінальному провадженні щодо рейдерського захоплення та незаконного відчуження нежитлового приміщення прилеглої до центральної частини Дрогобича вартістю понад 3 млн грн.

Під час проведення оперативно-слідчих заходів Управлінням захисту економіки Національної поліції у Львівській області було встановлено, що до організації схеми незаконного відчуження цього нежитлового приміщення причетна прокурор Дрогобицької міжрайонної прокуратури, яка особисто впливала на прийняття судом замовного рішення та здійснювала інші дії, спрямовані на захоплення зазначеного об’єкту нерухомості.

17 червня 2017 року співробітницю прокуратури затримано під час спроби передачі першої частини неправомірної вигоди у розмірі 5 тисяч доларів США. На даний час проводяться обшуки за місцем роботи та проживання прокурора.

Як вже повідомляли журналісти, 17 травня на хабарі в сумі 5 тисяч доларів затримали прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області Руслану Курятович. Відповідно до інформації з неофіційних джерел хабар передавали за закриття справи щодо незаконного відчуження майна на вул. Самбірській у Дрогобичі. Правоохоронці проводять обшуки та з’ясовують обставини.

пʼятниця, 16 червня 2017 р.

Дрогобицька преса: від зародження до сьогодення

Від 1883 по 2013 рік в Дрогобичі нараховуємо понад 120 видань: газет, альманахів, журналів, одноднівок, які поширювалися як на усе місто, ... thumbnail 1 summary
Від 1883 по 2013 рік в Дрогобичі нараховуємо понад 120 видань: газет, альманахів, журналів, одноднівок, які поширювалися як на усе місто, так і на цілий регіон, і за його межі. За всю цю історію довготривалими були лише два газетні видання: «Drohobyczer Zeitung» (1883-1914) та «Більшовицька правда» (від 1939), яка, згодом, трансформувалась в «Совєтське слово», а в наш час виходить як «Галицька зоря».
За цей період міська періодика виходила польською, українською, німецькою, французькою, російською та мовою їдиш. Ще до 1883 року, місто часто було «словниковою новиною» або новиною в «опції преси» инших міст. Дрогобич, як газетна згадка, нами зафіксована в 1814 році в «Gazeta Lwowska» (про дрогобицького збирача податків пана Найлраха (Neilreich), як самостійна новина в тій же газеті в 1818(1) році. Вже у 2-й пол. ХІХ ст., коли Дрогобич ставав промисловим центром і з новим своїм розвитком, це видозмінило не лише «архітектурний ландшафт», а й вплинуло на міське середовище, в якому зароджується своя власна преса, яка почала продукувати своє власне інформаційне середовище.
Звісно, преса Дрогобича зародилася на багато пізніше, ніж у Львові (1749) чи у Станіславові (1848). Однак, її початки в місті можемо виводити ще з кінця 60-х років ХІХст. Коли виникали, спровоковані нафтовою лихоманкою в Дрогобичі та в Бориславі, низка іноземних фірм, товариств, організацій. Як пише дослідник Яків Хоніґсман, 1869 року було засновано товариство «Шомер Ісроель» («Стража Ізраїлю»). «Шомер Ісроель» видавало невеликі газети, брошури, листівки, які критикували хасидів, переконували молодь в необхідності відмовитися від патріархального способу життя, вступати до світських навчальних закладів, йти шляхом просвітництва та асиміляції(2). Нажаль, наочних свідчень цих «перших» видань Дрогобича ми ще не знайшли.
Фактично пресу в місті Дрогобич зародила друкована єврейська газета «Drohobyczer Zeitung» (з нім. «Дрогобицька газета»), перший номер якої вийшов 23 лютого 1883 року. Цю дату ми можемо вважати відліком історії преси як у Дрогобичі, так і на Дрогобиччині. Видавцем і засновником першої газети був Аарон Хірш Жупнік (Aron Hersch Żupnik, 1848-1917), єврейсько-німецький письменник, який займався редагуванням і виданням цілої низки часописів та книг як для міста, так і для Галичини.
Опісля єврейської, зароджується міська польська преса з виданням часопису «Gazeta Naddniestrzańska» («Газета Наддністрянська», 1884-1889). Ця газета себе декларувала, як політико-економічно-соціальний двотижневик органу демократичного, який виходив що другої суботи і був опозиційним виданням до «Дрогобицької газети», мав, що важливо, свою програму надрукованою польською та русинською (українською) мовами. Згодом виникли чергові видання, як «Nowy Kurjer Drohobycki» (польськомовний двотижневик політико-суспільно-економічний 1889); «Kurjer Drohobycki» — польськомовний двотижневик 1889, який декларував себе у підзаголовку, як політико-соціально-економічне газетне видання. У цій газеті (із №6. dnia 15. Paźdzіernika 1889. Rok I.) ми можемо зустріти і «приватну кореспонденцію». У №4 (С.2) цієї газети, дізнаємося зі статті «Z miasta» цікаві рядки, констатація факту в стосунку преси та її діяльності, зокрема, в місті, автори «визнають, що в Дрогобичі є важким становище періодичного видання преси…» («Przyznaje że w Drohobyczu trudnym jest stanowisko perjodycznego organu prasowego…»).
А коли ж українська преса виникла? Скажімо, у Львові, це була «Зоря Галицька» (1848), як перша в історії України газета українською мовою. А в Дрогобичі така преса зародилася дещо пізніше – в наступному столітті.
У місті першої половини ХХ ст. спостерігається активна видавнича діяльність українців, що, враховуючи їх чисельність у порівнянні з євреями й поляками, свідчить про високу національно-громадську активність(3). І справді, першим виданням українського характеру став «Голос Підкарпаття» (1911). Тут були програмні статті про робітничі професійні справи тощо. В газеті друкувався і дрогобичанин Володимир Левинський (син кравця та член проводу самостійної УСДП), маючи журналістський талант, писав багато і по різних робітничих газетах. «Голос Підкарпаття» — відстоював самостійну українську партію(4). Тому політичний бік в пресі був не менш важливим. Варто нагадати, що часто українці-русини друкувалися в нами загаданій польській «Газеті Наддністрянській», яка виявляла певну офіційну лояльність до своїх слов’янських побратимів та друкувала матеріали, як і першу програму газети, польською і русинською мовами.
Не забуваймо, що дрогобицька періодика зробила значний внесок у розвиток політичної, культурної, духовної сфери, а також репрезентувала себе, як одне із джерел(5) до історії міста, на території якого преса була інструментом впливу на розвиток суспільної думки та віддзеркаленням багатого минулого мультикультурного суспільства.
Кожне окреме дрогобицьке видання багате на історичні факти, біографічні дані, які очікують свого вивчення та дослідження.

Дрогобицька періодика від 1883 року до наших днів
(хронологічний список)

1.   Drohobyczer Zeitung (Дрогобицька газета), /1883-1914/, тижневик, перший політичний часопис Дрогобича та Дрогобицького краю, який почав видавати сіоніст Аарон Хірш Жупнік (Aharon Hirsh Zupnik) у своїй друкарні. Проіснувала газета до І світової війни. Перший номер вийшов у п’ятницю 23 лютого 1883. В газеті подавалися відомості офіційного характеру та інформація про події із життя міста та регіону. У газеті використовувалась як німецька, так і гебрейська графіка.
2.   Drohobyczer Handelszeitung (Торгова єврейська газета), /1883-?/
3.   Gazeta Naddniestrzańska, /1884-1889/, двотижневик, польськомовна газета із русинськими публікаціями та програмою, опозиційне видання до Drohobyczer Zeitung; виходила у львівській друкарні Товариства ім. Шевченка; 1-й номер вийшов 16 лютого; обсяг 6 ст.; видавець і редактор Е.Л.Солецький (Edmund Leon Solecki); редакція знаходилась у місті на вул. Бориславській, 318.
4.   Сiyyon (Сіон), /нерегулярно 1885-1888, 1896-97/, журнал, орган групи Ховевей Сіон; творці А.-Х.Жупнік, Й.Креппель.
5.   Kurjer Drohobycki, /1889-?/, суспільно-політично-економічний двотижневик (dwutygodnik polityczno-społeczno-ekonomiczny), видавався 1 i 15 числа кожного місяця, виходив у самбірській друкарні Шварца і Трояна, 1-й номер вийшов 1 серпня, обсяг 4 ст.; видавець Ф. Щепанський і Спілка; відпов. редактор Ю.А.Кунде (Józef Albin Kunde).
6.   Nowy Kurjer Drohobycki, /1889-?/, політично-суспільно-економічний двотижневик, виходив у самбірській друкарні Шварца і Трояна; 1-й номер вийшов 15 вересня; обсяг 4 стор; ред. Алойзи Мілерович (Alojzy Milerowicz).
7.   Сифре шашуїм (Книга розваг), /1896/, зб., декілька випусків в рік, Дрогобич; Й.Фернгоф.
8.   Kuryer Drohobycki, /1896/, двотижневик присвячений справам міста і регіону, 1-й номер вийшов 22 березня, обсяг 4 стор; друкарня Жупніка; ред. і видавець А.Х.Жупнік (Aharon Hirsh Zupnik).
9.   Ха-Ейтанім (Могучі), /1897-98/, педагогічний зб., вип. 1-3. Дрогобич.
10. Туґблят, єврейська газета кін 19 ст., розширені відомості відсутні.
11. Kurjer Drohobycki, /1899-1900/, політично-суспільно-економічний двотижневик (dwutygodnik polityczno-społeczno-ekonomiczny); виходив 1 i 15 числа кожного місяця; 1-й номер вийшов 1 січня, обсяг 4 стор; від №3 1900 року зміна титулу видання на Tygodnik Samborsko-Drohobycki; виходив у дрогобицькій друкарні Яна Брося; редакція на вул. Трускавецькій; ред. Юзеф Альбін Кунде (Józef Albin Kunde).
12. Tygodnik Samborsko-Drohobycki, /1900-1906/, тижневик, політично-суспільно-економічний часопис, виходив одразу з №3 (це, водночас, №1), обсяг 4 стор, видавався у самбірській друкарні Шварца і Трояна; редакція знах. у Дрогобичі; ред. Юзеф Альбін Кунде (red.Józef Albin Kunde).
13. Głos Podkarpacki (Підкарпатський голос), /1907-1914/, тижнева газета.
14. Nowiny Drohobyckie, /1907/, незалежна газета для округу Дрогобич-Турка-Сколе-Болехів (niezawisła gazeta dla okręgu Drohobycz-Turka-Skole-Bolechуw), видана накладом Леона Фельдмана (Leon Feldman); друкарня Юзефа Фішера (drukarnia Józefa Fischera), мова польська, їдиш. 1-й номер побачив світ 27 квітня 1907; обсяг 4 сторінки. Перший номер присвячений виборам до парламенту на окрузі Дрогобич-Турка-Сколе-Болехів, дубльований польською і мовою їдиш. Носив характер виборчої пропаганди-агітки для євреїв з підтримкою соціалістичного руху.
15. Kurjer Drohobycki, /1911/, тижневик справ міста і повіту; №1 від 15 травня 1911; відомо 5-ть номерів, обсяг 4 стор., тираж 5 тис., видавець і ред. Еміль Холод (Emil Hołod). Головна тема на протязі усіх наявних номерів про вибори.
16. Gazeta Podkarpacka, /1911-1912/, видання частково здійснювалось у Львові.
17. Tygodnik Drohobycki, /1912-1914/, тижневик, незалежне політично-суспільне і літературне газетне видання (organ niezawisły, polityczno-społeczny i literacki), 1913 вийшло 52 номери; ред. Тадеуш Осуховський (Tadeusz Osuchowski), Іполіт Созанський (Hipolit Sozański,1913) та Ян Стаюра (Jan Stajura); редакція по вул. Шашкевича, 17, обсяг 4 стор. Останній номер вийшов (1 серпня 1914) в день початку Першої світової війни.
18. Reforma, /1912-1914/.
19. Das judische Wort (Єврейське слово), мовою їдиш.
20. Голос Підкарпаття, /1911-1913/, місячна газета українською мовою.
21. Дрогобицький листок, /з лис.1918-тра.1919/, укр. газета.
22. Петроль, /1919-?/, щотижневий часопис, двомовний (фр. і пол.), поч. вих. 1 квітня 1919.
23. Нова школа, /1919-?/, місячник, поч. вих. з 1919 (в пер. пол.), орган народного учительства Дрогобиччини; видавала Взаємна поміч учительства.
24. Наша мета, /1919-1920/, часопис робітничого жіноцтва, додаток до часопису «Вперед», дата 1-го вих. 30 січня 1919.
25. Głos Drohobycko-Borysławsko-Samborsko-Stryjski (Голос Дрогобицько-Бориславсько-Самбірсько-Стрийський), /1926-1934/, польськомовний щотижневий часопис, заснований 26 червня 1926; виходив у дрогобицькій друкарні Анєлі Брось; обсяг до 12 стор, редакція знах. на вул. Жупній; видавець М. Танненбаум (M.Tannenbaum).
26. Дрогобицька комуна, газета, поч. вих. 1928, виходила у дрогобицькій в’язниці «Бригідки».
27. Боян, журнал, поч. вих. з жовтня 1929.
28. Młodzież (Молодь), /1932-?/, шкільний часопис гімназії Вл. Ягелли; емблему часопису розробив Бруно Шульц(6). Виходив станом на 1936 рік.
29.      Kurjer Drohobycki, щотижнева польськомовна газета, заснована 27 лют. 1932.
30. Новини, щотижнева польськомовна газета, заснована 8 лип. 1932 р.
31. Podkarpacki rewolucionista, газета з 1932, завідував нею окружний комітет КСМЗУ Бориславсько-Дрогобицького нафтового басейну.
32. Наш голос, /вер.1934-сер.1935/, інформаційний двотижневик.
33. Голос нафтовика, газета для нафтовиків Бориславсько-Дрогобицького басейну, з 1936; відомо, що один номер цієї газети був виданий у квітні 1936; завідував газетою окружний комітет КПЗУ.
34. Бюлетень філії Товариства «Просвіта» в Дрогобичі, /1936-1938/, орган «Сільського господаря».
35. Гомін басейну, інформаційно-суспільний двотижневик, з 1937; ініціатор і організатор Ол. Підгородецький; гол. ред. Ол. Підгородецький, відповід. ред. В Колінко; видавали у Дрогобичі; у Львові вийшло 2 останні номери; видавець Роман Турів; з кін. 1937р. була органом неофіційного робітничого Тов. «Сила», останні номери друк. в друкарні «Слово»; 11 число мало 8 стор., була регіональною газетою, 9 чисел, перше в січні  1937, останнє з датою 1 травня 1937; ч.11 від 1 вересня 1937, за останнім числом газета мала загальноукр. характер.
36. Життя і слово, /1937-1938/, щомісячний укр. часопис; організатор видання Іван Хлонь, редактор Іван Юрків; видавався у маленькій друкарні неподалік церкви Юра, тираж бл.1000 прим.
37. Волоцюга (Włóczęga), скаутський (харцерський) часопис; з 1938 його редагував Анджей Хцюк. Часопис мав підзаголовок «Виходить, коли хоче».
38. Гомін краю, інфомаційно-суспільний двотижневик, для укр. працюючих мас, вих. від січня 1938.
39. Prawda akademicka, /вер.1932/, газета-одноднівка, частина матеріалу була конфіскована, тому газета вийшла, частково, з порожніми колонками. Видана накладом об’єднаного студентського комітету нафтового басейну. Друк в друкарні «SWYPA» у Дрогобичі; відповід. ред. А.Колб. (А.Kolb.).
40. Наше дзеркало, /рік-?/, рукописний часопис літературного гуртка укр. гімназії, яким керував поет Петро Карманський
41. Prawda akademicka, /вер.1939/, газета-одноднівка, орган об’єднаного студентського комітету нафтового басейну.
42. Юний комуніст, /груд.1939-груд.1940/, обласна газета для молоді.
43. Більшовицька правда, обласна газета з 4 листопада 1939-кін. червня орган Дрогобицького обласного і міського комітетів КП(б)У та обвикому. Згодом газета «Радянське слово», 9 серпня 1944-31 жовтня 1990, орган Дрогобицького обкому і міського КП України, обласна газета, згодом змінила назву на «Галицька зоря», щоденна газета від 1 листопада 1990, міськрайонна газета, заcновники: Дрогобицькі  міська і районна, Трускавецька міська ради, журналісти, колектив редакції., ред. Петро Мацан, тираж 6750, 4 ст.
44. Газета Прикарпатська, польськомовна газета, сучасниця «Голосу Підкарпаття», виходила до 1941.
45. Більшовицьке плем’я, /січ.1941-чер.1941/, обласна газета для молоді.
46. Вільне слово, газета, з 5 листопада 1941-осінь 1942; в 1941р. вийшло 74 числа, а з 1942 - 29 чисел.
47. Вільне слово, газета з 1941р., Орган Української Національної Ради Дрогобиччини (з №1-6), Орган Українського Комітету в Дрогобичі (з №7-33), Часопис для Дрогобиччини і Самбірщини (з № 74-90), Часопис для Бойківщини (з № 91-94)
48. Дрогобицьке слово, газета виходила з 1942; вийшло 50 чисел.
49. Голос Підкарпаття, Львів, /1942-1944/, український популярний тижневик для Дрогобиччини, Самбірщини і Стрийщини.
50. Літературна Дрогобиччина, альманах, з 1957.
51. Радянський педагог, /1962-сьогодні), багатотижнева газета колишнього педінституту І. Франка; вих. з жовтня 1962, як орган комітету КПРС, ректорату, комітету ЛКСМУ та профспілкових орг.-й Дрог. пед. і-ту. З 1 вер. 1991 вих. під назвою «Педагог»; з початку 1992 р. під назвою «Франківець» (чит.далі).
52. Колгоспник Дрогобиччини, газета, кореспондентом якої був відомий краєзнавець Михайло Шалата.
53. Прапор прогресу, багатотижнева газета, виходила з вересня 1982.
54. Терниста дорога, газета Дрогобицького осередку Тов. «Меморіал» ім. В. Стуса; вийшло кілька номерів; вих. з вер. 1989.
55. Молода Галичина, газета молодіжної орг. Дрогобицького об’єднаного відділення Руху, вийшло кілька номерів; вих. з грудня 1989.
56. Тустань, журнал, вийшло 3 номери цього літературно-мистецького журналу, за редакцією В’ячеслава Умнова, з грудня 1989.
57. Тернистий шлях (попередниця Терниста дорога), газета Дрогобицького Тов. «Меморіал» ім.В.Стуса, виходила із січня 1990.
58. Вісник виборця, газета Дрогобицького об’єднаного відділення Руху, вийшло кілька номерів; вих. з січня 1990.
59. Український самостійник, газета, вийшов 1 номер з січня 1990; газета Дрогобицького осередку Спілки «Незалежної Української Молоді» (СНУМ).
60. Добре серце, газета засновника і редактора Василя Становича, почала виходити з червня 1990.
61. Галицький футбол, газета, почала виходити з вересня 1990.
62. Вісті Підкарпаття, /вер.1990 - 22 сер.1991/, комунальна газета.
63. Галицька зоря, міськрайонний часопис, почала виходити з 1 листопада 1990.
64. Молода Дрогобиччина, щомісячна газета, поч. вих. з листопада 1991.
65. Ва-банк, газета Західно-українського Інституту управління, бізнесу, психології та менеджменту; поч. вих. з листопада 1991
66. Вісті з ратуші, інформаційний бюлетень міської ради, поч. вих. з січня (квітня ?) 1992.
67. Вісник дрогобицьких пластунів, часопис, поч. вих. з квітня 1992.
68. Тустань, /з чер.1992-понині/, газетне видання, гол. ред. Анатолій Власюк.
69. Дрогобицький колекціонер, газета, поч. вих. у серпні 1992; редактор Петро Сов’як.
70. Бойки, /1992-понині/, газета, поч. вих. з 18вересня 1992, видання Науково-культурологічного т-ва «Бойківщина».
71.          Провісник, засновник часопису Л.Сікора.
72.          Господар, газета, вийшло 2 номери, з жовтня 1992.
73.          Дрогобицький краєзнавчий збірник, /1995-понині/, збірник наукових праць, заснований 1994, періодичність 1 р/н, ред. Л.Тимошенко; мова видання: українська, російська, англійська, польська.
74.          Вісник Дрогобиччини, незалежна міськрайонна газета; поч. вих. з 8 березня 1995, поч. вид-во Тарас Метик.
75. Жива вода, газета Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ; поч. вих. з травня 1995.
76. До світла, регіональна освітянська газета Дрогобича; поч. вих. з 18 серпня 1995.
77. Дрогобицька реклама і оголошення, щотижнева газета, поч. вих. з 7 вересня 1995.
78. Медичний вісник, газета Дрогобицького медичного інституту ім. Ю. Котермака, поч. вих. з червня 1996.
79. Братолюбство, газета Дрогобицько-Самбірської єпархії УПЦ КП, поч. вих. з 1 січня 1997.
80. Ми, /1997-понині/, газета дрогобицької середньої школи №2.
81. Ліцеїст, газета педагогічного ліцею, поч. вих. з 1997.
82. Сузір’я, газета Дрогобицької гімназії; поч. вих. з лютого 1998.
83. Нові горизонти, незалежна громадська газета захисту прав громадян Дрогобиччини, часопис асоціації «Нові горизонти» (1998); поч. вих. з 1999. (нестабільне періодичне видання); за ін. даними поч. вих. з 2 березня 2001; шеф-ред. станом на 2011 рік Олександр Магльона; розп. безкоштовно; наклад 5 тис. екз., обсяг 8 сторінок.
84. Погляд, студентський інформаційно-розважальний бюлетень педагогічногоо університету І. Франка;  поч. вих. з березня 1999.
85. З любов’ю у світ, місячник, молодіжний християнський часопис Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, поширюється через церкви; поширення міжобласне; заснований у грудні 1999.
86.        Вимір, /2000-2009/, рекламно-інформаційний тижневик; видавець Василь Мірчук; тираж 7 тис. екз., формат А2, обсяг 4 стор.
87. Молодь і ринок, /з лют.2002/, щомісячний науково-педагогічний журнал, Станом на бер. 2009 рік видано 50 номерів. Засновник і видавець ДДПУ ім. І.Франка; гол. ред. Мирон Вачевський (на 2009).
88.          Głos Nauczyciela, /2002-2006/,бюлетень Спілки вчителів-полоністів України, ред. Адам Хлопек (red. Adam Chłopek), наклад 500 прим, обсяг 48 стор.
89.          Вільне слово, /жов. 2002-понині/, популярне газетне районне видання.
90.        Мій Дрогобич, суспільно-політичний тижневик, поч. вид. з 2003, засновник та редактор Василь Кирилич; формат А4, тираж 4 тис. екз., обсяг 8 стор.
91. Гомін Підгір’я, альманах, багаторічне літературно-художнє видання, яке започатковане у Дрогобичі в 2003 р. Михайлом Базаром (гол. ред.). В альманасі вміщено прозу та поезію як відомих письменників, так і початківців-аматорів зі всієї території України. Станом на 2012 рік вийшло 20 номерів цього літературного альманаху.
92. Підгірський пасічник, /з лют.2004-понині/, інформаційний бюлетень пасічників Дрогобиччини і краю, щорічник, редактор П. Сов’як; формат А4, обсяг від 4-12 стор., тираж 100 прим.
93. Помаранчева газета, /з 26 лист.2004/, народна газета Дрогобиччини, зафіксовано випуск 6-ти номерів; редактор П.Сов’як; формат А4, обсяг 4 стор., тираж нефіксований.
94.        АЛСЕТ, тижневик Дрогобицької телерадіокомпанії «АЛСЕТ».
95. Старожитності Дрогобиччини, /2006-понині/, науково-популярний часопис історичного ф-ту ДДПУ ім. І.Франка, №1 виданий у 2006, другий у квітні 2008. Часопис видається і на сьогодні. Обсяг часопису – 24 сторінки; гол. ред. Леонід Тимошенко.
96.          Голос Кліо, газета історичного факультету ДДПУ ім. І. Франка; призупинено видання у травні 2010.
97.          Переможемо, дрогобицька передвиборча газета, тираж 10 тис.
98.        Інформаційний бюлетень Єдиної національної опозиційної сили «Громадського форуму Дрогобиччини», політична газета, 2010, обсяг 12 стор.
99.          Сильна Україна, /2010/, передвиборча газета, більд-редактор Ігор Фецяк, наклад 850 прим.
100.      Каменярі, /2010-2012/, суспільно-політичний тижневик Дрогобицької агломерації, початковий тираж 15 тис прим., гол. ред Ігор Курус; гол. ред. Іван Швед; виходить з липня 2010, обсяг 8 стор.; на 2011 рік тираж складав 5 тис. прим.
101.       Франківець (колишня назва Рядянський педагог, див. вище), газета ДДПУ, 1 тис. екз., на 2010 формат А3, 2 стор.; станом на 2011 формат А4, обсяг 8 стор.
102.       Ватра, /рік-?/,молодіжний рукописний часопис організації «Пласт».
103.       Дрогобицька громада, виходить у 2011, як некомерційне видання громади м. Дрогобич.
104.       Царюй між нами, Христе, часопис Вівтарної та Марійської Дружини, що діють при церкві верх. апп. Петра і Павла оо. Василіян м. Дрогобича; на квітень 2011 вийшло 4 номери.
105.       Слово, /2011-понині/, релігійно-суспільний часопис Дрогобицької семінарії; гол. ред. (станом на 2011/12) Роман Андрійовський.
106.      Вголос, /2012/, реклама газети здійснювалася напередодні виборів, але наявності самої газети в продажі не було. Лише рекламні оголошення про її вихід.
107.       Відродження, релігійний часопис римо-католицького костелу св. Бартоломея.
108.       Собор Святотроїцький, релігійний часопис, вісник парафії Пресвятої Трійці м. Дрогобич; видавець парох Катедральної парафії митр. прот. Тарас Гарасимчук.
109.       10 пальців, шкільна газета Дрогобицької ЗОШ №10, заснована у 2012.
110.      Дрогінфо, /з черв.2012-кін.2012/, інформаційний часопис, поч. виходити 26 червня 2012; на кінець 2012 р. випуск призупинено, тираж 1000 прим, формат А3, обсяг 8 с.; гол. ред. Максим Федис.
111.       Церковна газета храму бл.св. Северіяна, Якима та Віталія.
112.       Громадянська українська коаліція (ГУК), 2012, газета, тираж 60 тис., редактор та видавець: Присяжнюк Й.В., засновник Гук М.П.
113.      Велика Гаївка, 4-сторінкова газета (одноднівка), створена дрог. видавництвом «КОЛО» до дня встановлення рекорду з найдовшого танцю-гаївки в Україні 17 квітня 2012.
114.      Газета Наддністрянська, газета-одноднівка, яка за своєю очевидною формою нагадує флаєр, формат А3, 4 кольорові сторінки журнального типу; випуск здійснено творчим об’єднанням АЛЬТЕР у видавництві «КОЛО». Приурочена трьохденній театральній акції «Півтора міста. Мистецтво у діалозі з містом» у травні 2012. Ідейно є продовженням та черговим номером однойменної газети 1884 року.
115.      Франок-фест, /2013/, презентаційна газета-одноднівка музично-мистецького фестивалю присвячений Івану Франку,  формат А3, обсяг 4 стор.
116.       Франковий край, /2013-понині/, новостворене газетне видання, засноване Дрогобицькою районною радою. Перше число газети вийшло 23(24) серпня 2013. Гол. ред. Іван Швед, формат А3., тираж 1000 прим, обсяг 8 стор.
117.       Юний філателіст (рік-?), редактор П. Сов’як.
118.       Ex libris, (рік-?), тематичний часопис, редактор П. Сов’як.
119.       Бойків світ, /2013-понині/, щомісячний аналітичний додаток до газети «Франковий край», для сільських та міських інтелектуалів; обсяг 40 стор., тираж 1000 прим.
120.       Та инші видання.

1.Див. Gazeta Lwowska. – 1818. – 10 czerwca. – Nr.87. – S.1.; Dodatek do Nr. 92 Gazety Lwowskiey, 1818 r.
2.Хонигсман Я. 600 лет и два года (история евреев Дрогобыча и Борислава) — Львов: Бней-Брит «Леополіс», 1997. – С.17.
3.Ковба Ж. Дрогобицька періодика першої половини ХХ ст.., як репрезентативне історичне джерело// Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Вип. І. – Дрогобич, 1995. – С.85.
4.Модрин-Верґан В. Українська преса в Дрогобичі// Дрогобиччина земля Івана Франка / відпов. за випуск. Петро Пупін. – Дрогобич: Бескид, 1993. – С.768.
5.Див. наукову працю Ковба Ж. Дрогобицька періодика першої половини ХХ ст., як репрезентативне історичне джерело // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Вип. І. – Дрогобич, 1995. – С. 85-89.
6.Анджей Хцюк. Атлантида: Розповідь про Велике Князівство Балаку; Місяцева земля: Друга оповість про Велике Князівство Балаку: пер. із пол. – К.: Критика, 2011. – С.13.

Олег Стецюк

четвер, 15 червня 2017 р.

Директор гімназії у Дрогобичі оголосив голодування

Директор Дрогобицької гімназії ім. Богдана Лепкого Іван Лепкий оголосив голодування через рішення Дрогобицької міської ради від 15 грудня... thumbnail 1 summary

Директор Дрогобицької гімназії ім. Богдана Лепкого Іван Лепкий оголосив голодування через рішення Дрогобицької міської ради від 15 грудня 2016 року про затвердження Статуту гімназії, у якому не передбачений поділ класів при вивченні математики та української літератури.


Фото: Дрогобицька гімназія
Директор гімназії нагадав, що рішення міської ради було прийняте без громадського обговорення та без дотримання належної процедури. Кошти на здійснення цього поділу не передбачені у міському бюджеті на 2017 рік з 1 січня 2017 року.
«Зараз ми готуємося до нового навчального року, але нашу проблему ніхто не вирішує. Статут змінений без нашої згоди, і поділ класів у ньому не передбачений. Коштів на ці класи не виділяють із міського бюджету, тож ми упродовж року платили вчителям, які окремо вчать начебто об’єднані  класи, із своєї зарплати. Ми мусимо вдаватися до радикальних заходів, бо інакше нас не чують, тому я заявив про голодування», – сказав Іван Лепкий.
За словами директора гімназії, у п’ятницю представники обласної профспілки приїхали у Дрогобич і хотіли поговорити із міським головою Дрогобича Тарасом Кучмою, проте мер нікого не слухав, кричав на присутніх.
«Представники профспілки сказали, що не можуть нічого зробити, тому ми з колективом діятимемо рішуче. Думаю, вчителі також приєднаються до голодування, адже ми не знаємо, скільки доведеться голодувати чи взагалі вмерти, щоб нас почули», – наголосив Іван Лепкий.
Він додав, що сьогодні о 14:00 у актовому залі гімназії відбудеться прес-конференція, на якій директор детальніше розповість про проблему та про те, як її можна вирішити.
Нагадаємо, в кінці минулого року вчителі Дрогобицької гімназії ім. Богдана Лепкого надіслали відкрите звернення до Дрогобицького міського голови Тараса Кучми, секретаря міської ради Олега Хруща та начальника відділу освіти виконавчих органів міської ради Петра Сушка, у якому висунули низку вимог.
Леся БУРБАН

Розруха на Дрогобицькому стадіоні та в басейні (відео)

Стадіон Кранобудівник та плавальний басейн Синевір колись були гордістю Дрогобича. Тут відбулось чимало місцевих та загальнодержавних змаг... thumbnail 1 summary
Стадіон Кранобудівник та плавальний басейн Синевір колись були гордістю Дрогобича. Тут відбулось чимало місцевих та загальнодержавних змагань. Серце кровю обливається при погляді на їх теперішній стан. А скільки коштів було нещодавно виділено та так звану "реконструкцію". І де ці кошти? Де результат? Хто за це відповість? Де небайдужа громадськість, яка примусить відповісти крадіїв?

понеділок, 12 червня 2017 р.

Прем’єра ''Фіксі ШОУ - 3. Рятівники часу'' у Дрогобичі

Зустрічайте Прем'єру «Фіксі Шоу-3. Рятівники часу» 17 червня об 11:00  у Дрогобичі  в Драматичному театрі ! Найрейтинговішімультя... thumbnail 1 summary
Зустрічайте Прем'єру «Фіксі Шоу-3. Рятівники часу» 17 червня об 11:00 у Дрогобичі в Драматичному театрі!

Найрейтинговішімультяшні герої Фіксікі, популярні в 90-х країнах світу, знову запрошують всіх поринути в світ технічних пригод!

Ви коли-небудь думали про те, як виглядали б Фіксікі, якби вийшли з екрану? У виставі «Рятівники часу» герої улюбленого серіалу — Сімка, Нолик і Фаєр саме такі, якими ви їх знаєте! І вони запрошують глядачів пограти! Але як це зробити, якщо Фіксікі такі маленькі? Дуже просто! Фіксікі зменшать зал!
Нудьгувати на шоу не доведеться ні маленьким, ні великим, адже кожен гість — повноправний учасник! Цікавий сюжет зрозумілий завдяки коротким діалогам, а дії героїв постійно доповнюються веселим інтерактивом: музичними іграми, танцями, спілкуванням з усім залом, дружніми співами хітовихфіксіспівок!
Фіксікі з'являються ефектно! Прилітаючи на літаку, Нолик зменшує всіх глядачів і ДімДімича, щоб познайомитися з кожним малюком, разом пограти і повеселитися. Але в гру втручається непроханий гість ... Комп'ютерний Бот загрожує назавжди зупинити найголовніший годинник в світі! Як герої зможуть здолати його поплічників: Іржу, Пил і Коротке Замикання, врятувати час і зробити з вірусу корисну програму? Тільки якщо малюки та їхні батьки допоможуть їм!
Пізнавальний сюжет легко запам'ятається дітям, а герої з голосами і обличчяммультперсонажів не тільки перенесуть дітлахів в улюблений мультфільм, але і зможуть переконати навіть батьків, що все по-справжньому.

Все про шоу тутwww.fixishow.com та https://www.facebook.com/best4kidsua/
Відеоанонсhttps://www.youtube.com/watch?v=gURei0UOEog

P.S. Дітям до 4-х років вхід безкоштовно без надання окремого місця в супроводі дорослих (квиток потрібен тільки дорослому).
Вистава йде українською мовою, розрахована на дітей від 3-х до 10-ти років, тривалість — 1 година.
Довідки за тел. (063) 158-04-58, (067) 310-66-73
Квитки в касі театру.

Компанія «Like PRO» та ТМ «Best4Kids» — це понад 600 вистав по всьому світу. Ми пропонуємо глядачам найкращі ліцензійні дитячі шоу в Україні та країнах Європи.

четвер, 8 червня 2017 р.

Перше робоче місце: куди податися молоді

У нашому регіоні з'явилися роботодавці, які здатні не лише працевлаштовувати молодих фахівців, але й гарантувати їм стабільну заробітн... thumbnail 1 summary
У нашому регіоні з'явилися роботодавці, які здатні не лише працевлаштовувати молодих фахівців, але й гарантувати їм стабільну заробітну плату та кар’єрне зростання.
Проблема безробіття для Львівщини залишається однією з найактуальніших. Як стверджують у Львівському обласному центрі зайнятості, станом на весну 2017 року в регіоні на кожну вакансію претендувало близько 5 осіб, що не мають роботи. Ще більш показовими є цифри, наведені Головним обласним управлінням статистики. За підсумками минулого року кількість безробітних перевищувала 17 тис. осіб і більше ніж 40% з них – це молоді люди віком до 35 років.
Експерти підкреслюють, що і в цій категорії є свої «рекордсмени» –  ті, хто лише починає свій трудовий шлях. Молодий вік може стати серйозною перешкодою у разі прийняття на роботу, адже майже скрізь потрібен досвід. Вчорашній студент його, звісно ж, не має. Не дивно, що стільки молоді лишає рідний край у пошуках кращої долі.
Проте і в Україні є роботодавці, які цінують ентузіазм, характерний для молодого віку. З 2016 року таке підприємство працює і на Львівщині. Йдеться про компанію «АТБ», яка нещодавно почала освоювати західноукраїнський регіон. Багатьом із нас ця мережа відома завдяки своїм магазинам із доступними цінами на продукти та якісним обслуговуванням. Але компанія, крім іншого, є одним із найбільших роботодавців в Україні. Сьогодні в різних її підрозділах працюють більше 40 тис. осіб. І для багатьох них саме магазин «АТБ» став першим робочим місцем.
Корпорація «АТБ» –  це об'єднання великих українських підприємств, що здійснюють свою діяльність у таких сферах бізнесу, як роздрібна торгівля, управління активами, виробництво і продаж продуктів харчування, надання послуг у сфері спорту і відпочинку. Практично кожне з цих підприємств є лідером у своєму сегменті. На думку експертів ринку, внесок «АТБ» є істотним для підвищення престижу професій у сфері торгівлі. Це стало можливим завдяки тому, що компанія не лише створює нові робочі місця, але й ефективно проводить власну кадрову політику.
«Із самого початку наша компанія ставила своїм завданням введення європейських стандартів роботи у вітчизняну галузь торгівлі. Ці стандарти передбачають не лише наявність якісної продукції на полицях магазинів, високий рівень обслуговування, але й турботу про свій колектив», – підкреслює Наталія Шаповалова, заступник генерального директора ТОВ «АТБ-маркет».
У корпорації розуміють, що головна цінність будь-якого бізнесу – це люди, які у ньому задіяні. Саме тому особливу увагу в «АТБ» приділяють ефективному використанню і розвитку «людського капіталу». Будь-який співробітник тут може пройти шлях від  охоронця до начальника управління, від касира до регіонального керівника. Вся система побудована таким чином, що, піднімаючись сходинками кар'єри, працівник проходить спеціалізоване навчання в освітніх центрах «АТБ».
 «Співробітники обов'язково  навчаються у таких центрах. Вони отримують знання, проходять практику з наставниками, що вже  досягли успіху, складають іспити тощо. По-перше, це дає нам можливість підвищувати якість обслуговування в магазинах мережі. По-друге, ми виявляємо перспективних працівників і самостійно виховуємо кращі кадри як для компанії, так і для української торгівлі в цілому», – говорить Олена Федаш, директор департаменту управління персоналом корпорації «АТБ».
Дуже показова статистика: 100% співробітників компанії, що обіймають адміністративні посади в торговельній мережі «АТБ-маркет», отримали професійну освіту в навчальних центрах компанії. Жодного директора чи керівника не взяли «зі сторони», усі вони є «вихованцями» самої корпорації.
Не дивно, що молодь прагне працевлаштуватися саме в «АТБ». Навіть без досвіду роботи, але маючи бажання освоїти цікаву справу, зростати і розвиватися разом зі своїм колективом, можна досягти кар'єрних висот.  Адже компанія надає не лише високу зарплату і соціальний захист, але й унікальні перспективи. Для першого робочого місця це дійсно чудові умови.
 «Молодим хлопцям та дівчатам, що приходять на роботу на підприємства корпорації «АТБ», відкриваються унікальні можливості не лише для кар'єрного зростання, але й для задоволення власних амбіцій», – наголошує Олена Федаш, директор департаменту управління персоналом корпорації «АТБ».
Враховуючи, що торговельна мережа все активніше відкриває свої представництва і магазини в Західній Україні, можливостей працевлаштуватися для нашої молоді стає все більше. Адже кожен новий маркет – це приблизно 40 нових робочих місць: працівники залу, касири, вантажники, охоронці, експедитори, бухгалтери тощо. Приміром, у 2015 році корпорація «АТБ» створила близько 6 тисяч нових робочих місць. У 2016 році цей показник зріс і становив  уже 7 тисяч робочих місць. Вражаюча динаміка дарує оптимізм усім тим амбітним молодим людям, які вже майже втратили надію знайти хорошу роботу.
Бути причетним до діяльності успішної компанії з більш ніж 20-річним  досвідом роботи на українському ринку не лише престижно, але й дуже вигідно. Хочеться вірити, що таких роботодавців, як «АТБ», на Львівщині з кожним роком ставатиме все більше і більше.

Микола Пронін
Підписатися на: Дописи ( Atom )

Дрогобич, Погода Дрогобич, Робота Дрогобич, Новини, Drohobych