Від 1883 по 2013 рік в Дрогобичі нараховуємо понад 120 видань: газет, альманахів, журналів, одноднівок, які поширювалися як на усе місто, так і на цілий регіон, і за його межі. За всю цю історію довготривалими були лише два газетні видання: «Drohobyczer Zeitung» (1883-1914) та «Більшовицька правда» (від 1939), яка, згодом, трансформувалась в «Совєтське слово», а в наш час виходить як «Галицька зоря».
За цей період міська періодика виходила польською, українською, німецькою, французькою, російською та мовою їдиш. Ще до 1883 року, місто часто було «словниковою новиною» або новиною в «опції преси» инших міст. Дрогобич, як газетна згадка, нами зафіксована в 1814 році в «Gazeta Lwowska» (про дрогобицького збирача податків пана Найлраха (Neilreich), як самостійна новина в тій же газеті в 1818(1) році. Вже у 2-й пол. ХІХ ст., коли Дрогобич ставав промисловим центром і з новим своїм розвитком, це видозмінило не лише «архітектурний ландшафт», а й вплинуло на міське середовище, в якому зароджується своя власна преса, яка почала продукувати своє власне інформаційне середовище.
Звісно, преса Дрогобича зародилася на багато пізніше, ніж у Львові (1749) чи у Станіславові (1848). Однак, її початки в місті можемо виводити ще з кінця 60-х років ХІХст. Коли виникали, спровоковані нафтовою лихоманкою в Дрогобичі та в Бориславі, низка іноземних фірм, товариств, організацій. Як пише дослідник Яків Хоніґсман, 1869 року було засновано товариство «Шомер Ісроель» («Стража Ізраїлю»). «Шомер Ісроель» видавало невеликі газети, брошури, листівки, які критикували хасидів, переконували молодь в необхідності відмовитися від патріархального способу життя, вступати до світських навчальних закладів, йти шляхом просвітництва та асиміляції(2). Нажаль, наочних свідчень цих «перших» видань Дрогобича ми ще не знайшли.
Фактично пресу в місті Дрогобич зародила друкована єврейська газета «Drohobyczer Zeitung» (з нім. «Дрогобицька газета»), перший номер якої вийшов 23 лютого 1883 року. Цю дату ми можемо вважати відліком історії преси як у Дрогобичі, так і на Дрогобиччині. Видавцем і засновником першої газети був Аарон Хірш Жупнік (Aron Hersch Żupnik, 1848-1917), єврейсько-німецький письменник, який займався редагуванням і виданням цілої низки часописів та книг як для міста, так і для Галичини.
Опісля єврейської, зароджується міська польська преса з виданням часопису «Gazeta Naddniestrzańska» («Газета Наддністрянська», 1884-1889). Ця газета себе декларувала, як політико-економічно-соціальний двотижневик органу демократичного, який виходив що другої суботи і був опозиційним виданням до «Дрогобицької газети», мав, що важливо, свою програму надрукованою польською та русинською (українською) мовами. Згодом виникли чергові видання, як «Nowy Kurjer Drohobycki» (польськомовний двотижневик політико-суспільно-економічний 1889); «Kurjer Drohobycki» — польськомовний двотижневик 1889, який декларував себе у підзаголовку, як політико-соціально-економічне газетне видання. У цій газеті (із №6. dnia 15. Paźdzіernika 1889. Rok I.) ми можемо зустріти і «приватну кореспонденцію». У №4 (С.2) цієї газети, дізнаємося зі статті «Z miasta» цікаві рядки, констатація факту в стосунку преси та її діяльності, зокрема, в місті, автори «визнають, що в Дрогобичі є важким становище періодичного видання преси…» («Przyznaje że w Drohobyczu trudnym jest stanowisko perjodycznego organu prasowego…»).
А коли ж українська преса виникла? Скажімо, у Львові, це була «Зоря Галицька» (1848), як перша в історії України газета українською мовою. А в Дрогобичі така преса зародилася дещо пізніше – в наступному столітті.
У місті першої половини ХХ ст. спостерігається активна видавнича діяльність українців, що, враховуючи їх чисельність у порівнянні з євреями й поляками, свідчить про високу національно-громадську активність(3). І справді, першим виданням українського характеру став «Голос Підкарпаття» (1911). Тут були програмні статті про робітничі професійні справи тощо. В газеті друкувався і дрогобичанин Володимир Левинський (син кравця та член проводу самостійної УСДП), маючи журналістський талант, писав багато і по різних робітничих газетах. «Голос Підкарпаття» — відстоював самостійну українську партію(4). Тому політичний бік в пресі був не менш важливим. Варто нагадати, що часто українці-русини друкувалися в нами загаданій польській «Газеті Наддністрянській», яка виявляла певну офіційну лояльність до своїх слов’янських побратимів та друкувала матеріали, як і першу програму газети, польською і русинською мовами.
Не забуваймо, що дрогобицька періодика зробила значний внесок у розвиток політичної, культурної, духовної сфери, а також репрезентувала себе, як одне із джерел(5) до історії міста, на території якого преса була інструментом впливу на розвиток суспільної думки та віддзеркаленням багатого минулого мультикультурного суспільства.
Кожне окреме дрогобицьке видання багате на історичні факти, біографічні дані, які очікують свого вивчення та дослідження.
Дрогобицька періодика від 1883 року до наших днів
(хронологічний список)
1. Drohobyczer Zeitung (Дрогобицька газета), /1883-1914/, тижневик, перший політичний часопис Дрогобича та Дрогобицького краю, який почав видавати сіоніст Аарон Хірш Жупнік (Aharon Hirsh Zupnik) у своїй друкарні. Проіснувала газета до І світової війни. Перший номер вийшов у п’ятницю 23 лютого 1883. В газеті подавалися відомості офіційного характеру та інформація про події із життя міста та регіону. У газеті використовувалась як німецька, так і гебрейська графіка.
2. Drohobyczer Handelszeitung (Торгова єврейська газета), /1883-?/
3. Gazeta Naddniestrzańska, /1884-1889/, двотижневик, польськомовна газета із русинськими публікаціями та програмою, опозиційне видання до Drohobyczer Zeitung; виходила у львівській друкарні Товариства ім. Шевченка; 1-й номер вийшов 16 лютого; обсяг 6 ст.; видавець і редактор Е.Л.Солецький (Edmund Leon Solecki); редакція знаходилась у місті на вул. Бориславській, 318.
4. Сiyyon (Сіон), /нерегулярно 1885-1888, 1896-97/, журнал, орган групи Ховевей Сіон; творці А.-Х.Жупнік, Й.Креппель.
5. Kurjer Drohobycki, /1889-?/, суспільно-політично-економічний двотижневик (dwutygodnik polityczno-społeczno-ekonomiczny), видавався 1 i 15 числа кожного місяця, виходив у самбірській друкарні Шварца і Трояна, 1-й номер вийшов 1 серпня, обсяг 4 ст.; видавець Ф. Щепанський і Спілка; відпов. редактор Ю.А.Кунде (Józef Albin Kunde).
6. Nowy Kurjer Drohobycki, /1889-?/, політично-суспільно-економічний двотижневик, виходив у самбірській друкарні Шварца і Трояна; 1-й номер вийшов 15 вересня; обсяг 4 стор; ред. Алойзи Мілерович (Alojzy Milerowicz).
7. Сифре шашуїм (Книга розваг), /1896/, зб., декілька випусків в рік, Дрогобич; Й.Фернгоф.
8. Kuryer Drohobycki, /1896/, двотижневик присвячений справам міста і регіону, 1-й номер вийшов 22 березня, обсяг 4 стор; друкарня Жупніка; ред. і видавець А.Х.Жупнік (Aharon Hirsh Zupnik).
9. Ха-Ейтанім (Могучі), /1897-98/, педагогічний зб., вип. 1-3. Дрогобич.
10. Туґблят, єврейська газета кін 19 ст., розширені відомості відсутні.
11. Kurjer Drohobycki, /1899-1900/, політично-суспільно-економічний двотижневик (dwutygodnik polityczno-społeczno-ekonomiczny); виходив 1 i 15 числа кожного місяця; 1-й номер вийшов 1 січня, обсяг 4 стор; від №3 1900 року зміна титулу видання на Tygodnik Samborsko-Drohobycki; виходив у дрогобицькій друкарні Яна Брося; редакція на вул. Трускавецькій; ред. Юзеф Альбін Кунде (Józef Albin Kunde).
12. Tygodnik Samborsko-Drohobycki, /1900-1906/, тижневик, політично-суспільно-економічний часопис, виходив одразу з №3 (це, водночас, №1), обсяг 4 стор, видавався у самбірській друкарні Шварца і Трояна; редакція знах. у Дрогобичі; ред. Юзеф Альбін Кунде (red.Józef Albin Kunde).
13. Głos Podkarpacki (Підкарпатський голос), /1907-1914/, тижнева газета.
14. Nowiny Drohobyckie, /1907/, незалежна газета для округу Дрогобич-Турка-Сколе-Болехів (niezawisła gazeta dla okręgu Drohobycz-Turka-Skole-Bolechуw), видана накладом Леона Фельдмана (Leon Feldman); друкарня Юзефа Фішера (drukarnia Józefa Fischera), мова польська, їдиш. 1-й номер побачив світ 27 квітня 1907; обсяг 4 сторінки. Перший номер присвячений виборам до парламенту на окрузі Дрогобич-Турка-Сколе-Болехів, дубльований польською і мовою їдиш. Носив характер виборчої пропаганди-агітки для євреїв з підтримкою соціалістичного руху.
15. Kurjer Drohobycki, /1911/, тижневик справ міста і повіту; №1 від 15 травня 1911; відомо 5-ть номерів, обсяг 4 стор., тираж 5 тис., видавець і ред. Еміль Холод (Emil Hołod). Головна тема на протязі усіх наявних номерів про вибори.
16. Gazeta Podkarpacka, /1911-1912/, видання частково здійснювалось у Львові.
17. Tygodnik Drohobycki, /1912-1914/, тижневик, незалежне політично-суспільне і літературне газетне видання (organ niezawisły, polityczno-społeczny i literacki), 1913 вийшло 52 номери; ред. Тадеуш Осуховський (Tadeusz Osuchowski), Іполіт Созанський (Hipolit Sozański,1913) та Ян Стаюра (Jan Stajura); редакція по вул. Шашкевича, 17, обсяг 4 стор. Останній номер вийшов (1 серпня 1914) в день початку Першої світової війни.
18. Reforma, /1912-1914/.
19. Das judische Wort (Єврейське слово), мовою їдиш.
20. Голос Підкарпаття, /1911-1913/, місячна газета українською мовою.
21. Дрогобицький листок, /з лис.1918-тра.1919/, укр. газета.
22. Петроль, /1919-?/, щотижневий часопис, двомовний (фр. і пол.), поч. вих. 1 квітня 1919.
23. Нова школа, /1919-?/, місячник, поч. вих. з 1919 (в пер. пол.), орган народного учительства Дрогобиччини; видавала Взаємна поміч учительства.
24. Наша мета, /1919-1920/, часопис робітничого жіноцтва, додаток до часопису «Вперед», дата 1-го вих. 30 січня 1919.
25. Głos Drohobycko-Borysławsko-Samborsko-Stryjski (Голос Дрогобицько-Бориславсько-Самбірсько-Стрийський), /1926-1934/, польськомовний щотижневий часопис, заснований 26 червня 1926; виходив у дрогобицькій друкарні Анєлі Брось; обсяг до 12 стор, редакція знах. на вул. Жупній; видавець М. Танненбаум (M.Tannenbaum).
26. Дрогобицька комуна, газета, поч. вих. 1928, виходила у дрогобицькій в’язниці «Бригідки».
27. Боян, журнал, поч. вих. з жовтня 1929.
28. Młodzież (Молодь), /1932-?/, шкільний часопис гімназії Вл. Ягелли; емблему часопису розробив Бруно Шульц(6). Виходив станом на 1936 рік.
29. Kurjer Drohobycki, щотижнева польськомовна газета, заснована 27 лют. 1932.
30. Новини, щотижнева польськомовна газета, заснована 8 лип. 1932 р.
31. Podkarpacki rewolucionista, газета з 1932, завідував нею окружний комітет КСМЗУ Бориславсько-Дрогобицького нафтового басейну.
32. Наш голос, /вер.1934-сер.1935/, інформаційний двотижневик.
33. Голос нафтовика, газета для нафтовиків Бориславсько-Дрогобицького басейну, з 1936; відомо, що один номер цієї газети був виданий у квітні 1936; завідував газетою окружний комітет КПЗУ.
34. Бюлетень філії Товариства «Просвіта» в Дрогобичі, /1936-1938/, орган «Сільського господаря».
35. Гомін басейну, інформаційно-суспільний двотижневик, з 1937; ініціатор і організатор Ол. Підгородецький; гол. ред. Ол. Підгородецький, відповід. ред. В Колінко; видавали у Дрогобичі; у Львові вийшло 2 останні номери; видавець Роман Турів; з кін. 1937р. була органом неофіційного робітничого Тов. «Сила», останні номери друк. в друкарні «Слово»; 11 число мало 8 стор., була регіональною газетою, 9 чисел, перше в січні 1937, останнє з датою 1 травня 1937; ч.11 від 1 вересня 1937, за останнім числом газета мала загальноукр. характер.
36. Життя і слово, /1937-1938/, щомісячний укр. часопис; організатор видання Іван Хлонь, редактор Іван Юрків; видавався у маленькій друкарні неподалік церкви Юра, тираж бл.1000 прим.
37. Волоцюга (Włóczęga), скаутський (харцерський) часопис; з 1938 його редагував Анджей Хцюк. Часопис мав підзаголовок «Виходить, коли хоче».
38. Гомін краю, інфомаційно-суспільний двотижневик, для укр. працюючих мас, вих. від січня 1938.
39. Prawda akademicka, /вер.1932/, газета-одноднівка, частина матеріалу була конфіскована, тому газета вийшла, частково, з порожніми колонками. Видана накладом об’єднаного студентського комітету нафтового басейну. Друк в друкарні «SWYPA» у Дрогобичі; відповід. ред. А.Колб. (А.Kolb.).
40. Наше дзеркало, /рік-?/, рукописний часопис літературного гуртка укр. гімназії, яким керував поет Петро Карманський
41. Prawda akademicka, /вер.1939/, газета-одноднівка, орган об’єднаного студентського комітету нафтового басейну.
42. Юний комуніст, /груд.1939-груд.1940/, обласна газета для молоді.
43. Більшовицька правда, обласна газета з 4 листопада 1939-кін. червня орган Дрогобицького обласного і міського комітетів КП(б)У та обвикому. Згодом газета «Радянське слово», 9 серпня 1944-31 жовтня 1990, орган Дрогобицького обкому і міського КП України, обласна газета, згодом змінила назву на «Галицька зоря», щоденна газета від 1 листопада 1990, міськрайонна газета, заcновники: Дрогобицькі міська і районна, Трускавецька міська ради, журналісти, колектив редакції., ред. Петро Мацан, тираж 6750, 4 ст.
44. Газета Прикарпатська, польськомовна газета, сучасниця «Голосу Підкарпаття», виходила до 1941.
45. Більшовицьке плем’я, /січ.1941-чер.1941/, обласна газета для молоді.
46. Вільне слово, газета, з 5 листопада 1941-осінь 1942; в 1941р. вийшло 74 числа, а з 1942 - 29 чисел.
47. Вільне слово, газета з 1941р., Орган Української Національної Ради Дрогобиччини (з №1-6), Орган Українського Комітету в Дрогобичі (з №7-33), Часопис для Дрогобиччини і Самбірщини (з № 74-90), Часопис для Бойківщини (з № 91-94)
48. Дрогобицьке слово, газета виходила з 1942; вийшло 50 чисел.
49. Голос Підкарпаття, Львів, /1942-1944/, український популярний тижневик для Дрогобиччини, Самбірщини і Стрийщини.
50. Літературна Дрогобиччина, альманах, з 1957.
51. Радянський педагог, /1962-сьогодні), багатотижнева газета колишнього педінституту І. Франка; вих. з жовтня 1962, як орган комітету КПРС, ректорату, комітету ЛКСМУ та профспілкових орг.-й Дрог. пед. і-ту. З 1 вер. 1991 вих. під назвою «Педагог»; з початку 1992 р. під назвою «Франківець» (чит.далі).
52. Колгоспник Дрогобиччини, газета, кореспондентом якої був відомий краєзнавець Михайло Шалата.
53. Прапор прогресу, багатотижнева газета, виходила з вересня 1982.
54. Терниста дорога, газета Дрогобицького осередку Тов. «Меморіал» ім. В. Стуса; вийшло кілька номерів; вих. з вер. 1989.
55. Молода Галичина, газета молодіжної орг. Дрогобицького об’єднаного відділення Руху, вийшло кілька номерів; вих. з грудня 1989.
56. Тустань, журнал, вийшло 3 номери цього літературно-мистецького журналу, за редакцією В’ячеслава Умнова, з грудня 1989.
57. Тернистий шлях (попередниця Терниста дорога), газета Дрогобицького Тов. «Меморіал» ім.В.Стуса, виходила із січня 1990.
58. Вісник виборця, газета Дрогобицького об’єднаного відділення Руху, вийшло кілька номерів; вих. з січня 1990.
59. Український самостійник, газета, вийшов 1 номер з січня 1990; газета Дрогобицького осередку Спілки «Незалежної Української Молоді» (СНУМ).
60. Добре серце, газета засновника і редактора Василя Становича, почала виходити з червня 1990.
61. Галицький футбол, газета, почала виходити з вересня 1990.
62. Вісті Підкарпаття, /вер.1990 - 22 сер.1991/, комунальна газета.
63. Галицька зоря, міськрайонний часопис, почала виходити з 1 листопада 1990.
64. Молода Дрогобиччина, щомісячна газета, поч. вих. з листопада 1991.
65. Ва-банк, газета Західно-українського Інституту управління, бізнесу, психології та менеджменту; поч. вих. з листопада 1991
66. Вісті з ратуші, інформаційний бюлетень міської ради, поч. вих. з січня (квітня ?) 1992.
67. Вісник дрогобицьких пластунів, часопис, поч. вих. з квітня 1992.
68. Тустань, /з чер.1992-понині/, газетне видання, гол. ред. Анатолій Власюк.
69. Дрогобицький колекціонер, газета, поч. вих. у серпні 1992; редактор Петро Сов’як.
70. Бойки, /1992-понині/, газета, поч. вих. з 18вересня 1992, видання Науково-культурологічного т-ва «Бойківщина».
71. Провісник, засновник часопису Л.Сікора.
72. Господар, газета, вийшло 2 номери, з жовтня 1992.
73. Дрогобицький краєзнавчий збірник, /1995-понині/, збірник наукових праць, заснований 1994, періодичність 1 р/н, ред. Л.Тимошенко; мова видання: українська, російська, англійська, польська.
74. Вісник Дрогобиччини, незалежна міськрайонна газета; поч. вих. з 8 березня 1995, поч. вид-во Тарас Метик.
75. Жива вода, газета Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ; поч. вих. з травня 1995.
76. До світла, регіональна освітянська газета Дрогобича; поч. вих. з 18 серпня 1995.
77. Дрогобицька реклама і оголошення, щотижнева газета, поч. вих. з 7 вересня 1995.
78. Медичний вісник, газета Дрогобицького медичного інституту ім. Ю. Котермака, поч. вих. з червня 1996.
79. Братолюбство, газета Дрогобицько-Самбірської єпархії УПЦ КП, поч. вих. з 1 січня 1997.
80. Ми, /1997-понині/, газета дрогобицької середньої школи №2.
81. Ліцеїст, газета педагогічного ліцею, поч. вих. з 1997.
82. Сузір’я, газета Дрогобицької гімназії; поч. вих. з лютого 1998.
83. Нові горизонти, незалежна громадська газета захисту прав громадян Дрогобиччини, часопис асоціації «Нові горизонти» (1998); поч. вих. з 1999. (нестабільне періодичне видання); за ін. даними поч. вих. з 2 березня 2001; шеф-ред. станом на 2011 рік Олександр Магльона; розп. безкоштовно; наклад 5 тис. екз., обсяг 8 сторінок.
84. Погляд, студентський інформаційно-розважальний бюлетень педагогічногоо університету І. Франка; поч. вих. з березня 1999.
85. З любов’ю у світ, місячник, молодіжний християнський часопис Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, поширюється через церкви; поширення міжобласне; заснований у грудні 1999.
86. Вимір, /2000-2009/, рекламно-інформаційний тижневик; видавець Василь Мірчук; тираж 7 тис. екз., формат А2, обсяг 4 стор.
87. Молодь і ринок, /з лют.2002/, щомісячний науково-педагогічний журнал, Станом на бер. 2009 рік видано 50 номерів. Засновник і видавець ДДПУ ім. І.Франка; гол. ред. Мирон Вачевський (на 2009).
88. Głos Nauczyciela, /2002-2006/,бюлетень Спілки вчителів-полоністів України, ред. Адам Хлопек (red. Adam Chłopek), наклад 500 прим, обсяг 48 стор.
89. Вільне слово, /жов. 2002-понині/, популярне газетне районне видання.
90. Мій Дрогобич, суспільно-політичний тижневик, поч. вид. з 2003, засновник та редактор Василь Кирилич; формат А4, тираж 4 тис. екз., обсяг 8 стор.
91. Гомін Підгір’я, альманах, багаторічне літературно-художнє видання, яке започатковане у Дрогобичі в 2003 р. Михайлом Базаром (гол. ред.). В альманасі вміщено прозу та поезію як відомих письменників, так і початківців-аматорів зі всієї території України. Станом на 2012 рік вийшло 20 номерів цього літературного альманаху.
92. Підгірський пасічник, /з лют.2004-понині/, інформаційний бюлетень пасічників Дрогобиччини і краю, щорічник, редактор П. Сов’як; формат А4, обсяг від 4-12 стор., тираж 100 прим.
93. Помаранчева газета, /з 26 лист.2004/, народна газета Дрогобиччини, зафіксовано випуск 6-ти номерів; редактор П.Сов’як; формат А4, обсяг 4 стор., тираж нефіксований.
94. АЛСЕТ, тижневик Дрогобицької телерадіокомпанії «АЛСЕТ».
95. Старожитності Дрогобиччини, /2006-понині/, науково-популярний часопис історичного ф-ту ДДПУ ім. І.Франка, №1 виданий у 2006, другий у квітні 2008. Часопис видається і на сьогодні. Обсяг часопису – 24 сторінки; гол. ред. Леонід Тимошенко.
96. Голос Кліо, газета історичного факультету ДДПУ ім. І. Франка; призупинено видання у травні 2010.
97. Переможемо, дрогобицька передвиборча газета, тираж 10 тис.
98. Інформаційний бюлетень Єдиної національної опозиційної сили «Громадського форуму Дрогобиччини», політична газета, 2010, обсяг 12 стор.
99. Сильна Україна, /2010/, передвиборча газета, більд-редактор Ігор Фецяк, наклад 850 прим.
100. Каменярі, /2010-2012/, суспільно-політичний тижневик Дрогобицької агломерації, початковий тираж 15 тис прим., гол. ред Ігор Курус; гол. ред. Іван Швед; виходить з липня 2010, обсяг 8 стор.; на 2011 рік тираж складав 5 тис. прим.
101. Франківець (колишня назва Рядянський педагог, див. вище), газета ДДПУ, 1 тис. екз., на 2010 формат А3, 2 стор.; станом на 2011 формат А4, обсяг 8 стор.
102. Ватра, /рік-?/,молодіжний рукописний часопис організації «Пласт».
103. Дрогобицька громада, виходить у 2011, як некомерційне видання громади м. Дрогобич.
104. Царюй між нами, Христе, часопис Вівтарної та Марійської Дружини, що діють при церкві верх. апп. Петра і Павла оо. Василіян м. Дрогобича; на квітень 2011 вийшло 4 номери.
105. Слово, /2011-понині/, релігійно-суспільний часопис Дрогобицької семінарії; гол. ред. (станом на 2011/12) Роман Андрійовський.
106. Вголос, /2012/, реклама газети здійснювалася напередодні виборів, але наявності самої газети в продажі не було. Лише рекламні оголошення про її вихід.
107. Відродження, релігійний часопис римо-католицького костелу св. Бартоломея.
108. Собор Святотроїцький, релігійний часопис, вісник парафії Пресвятої Трійці м. Дрогобич; видавець парох Катедральної парафії митр. прот. Тарас Гарасимчук.
109. 10 пальців, шкільна газета Дрогобицької ЗОШ №10, заснована у 2012.
110. Дрогінфо, /з черв.2012-кін.2012/, інформаційний часопис, поч. виходити 26 червня 2012; на кінець 2012 р. випуск призупинено, тираж 1000 прим, формат А3, обсяг 8 с.; гол. ред. Максим Федис.
111. Церковна газета храму бл.св. Северіяна, Якима та Віталія.
112. Громадянська українська коаліція (ГУК), 2012, газета, тираж 60 тис., редактор та видавець: Присяжнюк Й.В., засновник Гук М.П.
113. Велика Гаївка, 4-сторінкова газета (одноднівка), створена дрог. видавництвом «КОЛО» до дня встановлення рекорду з найдовшого танцю-гаївки в Україні 17 квітня 2012.
114. Газета Наддністрянська, газета-одноднівка, яка за своєю очевидною формою нагадує флаєр, формат А3, 4 кольорові сторінки журнального типу; випуск здійснено творчим об’єднанням АЛЬТЕР у видавництві «КОЛО». Приурочена трьохденній театральній акції «Півтора міста. Мистецтво у діалозі з містом» у травні 2012. Ідейно є продовженням та черговим номером однойменної газети 1884 року.
115. Франок-фест, /2013/, презентаційна газета-одноднівка музично-мистецького фестивалю присвячений Івану Франку, формат А3, обсяг 4 стор.
116. Франковий край, /2013-понині/, новостворене газетне видання, засноване Дрогобицькою районною радою. Перше число газети вийшло 23(24) серпня 2013. Гол. ред. Іван Швед, формат А3., тираж 1000 прим, обсяг 8 стор.
117. Юний філателіст (рік-?), редактор П. Сов’як.
118. Ex libris, (рік-?), тематичний часопис, редактор П. Сов’як.
119. Бойків світ, /2013-понині/, щомісячний аналітичний додаток до газети «Франковий край», для сільських та міських інтелектуалів; обсяг 40 стор., тираж 1000 прим.
120. Та инші видання.
1.Див. Gazeta Lwowska. – 1818. – 10 czerwca. – Nr.87. – S.1.; Dodatek do Nr. 92 Gazety Lwowskiey, 1818 r.
2.Хонигсман Я. 600 лет и два года (история евреев Дрогобыча и Борислава) — Львов: Бней-Брит «Леополіс», 1997. – С.17.
3.Ковба Ж. Дрогобицька періодика першої половини ХХ ст.., як репрезентативне історичне джерело// Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Вип. І. – Дрогобич, 1995. – С.85.
4.Модрин-Верґан В. Українська преса в Дрогобичі// Дрогобиччина земля Івана Франка / відпов. за випуск. Петро Пупін. – Дрогобич: Бескид, 1993. – С.768.
5.Див. наукову працю Ковба Ж. Дрогобицька періодика першої половини ХХ ст., як репрезентативне історичне джерело // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Вип. І. – Дрогобич, 1995. – С. 85-89.
6.Анджей Хцюк. Атлантида: Розповідь про Велике Князівство Балаку; Місяцева земля: Друга оповість про Велике Князівство Балаку: пер. із пол. – К.: Критика, 2011. – С.13.
Олег Стецюк
Немає коментарів
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.